Відповіді на контрольні запитання лз№4

Контрольні запитання

1.                  Які засоби використовуються у створенні електронних посібників?

     Сьогодні існує багато засобів для створення електронних підручників, які можна розділити на групи, наприклад, використовуючи комплексний критерій, що включає такі показники, як призначення і функції, вимоги до технічного забезпечення, особливості застосування. Відповідно до зазначеного критерію можлива наступна класифікація електронних підручників:

-традиційні алгоритмічні мови;

- інструментальні засоби загального призначення;

- мультимедійні засоби;

- гіпертекстові засоби.

2.          Які проблеми мають місце в застосуванні ЕНМК в навчальному процесі?

  Застосування ЕНМК у навчальному процесі є певні проблеми:

1.  Використання ЕНМК має певні труднощі, що пов’язані з наявністю локальної мережі та відповідного обладнання, яке дає можливість працювати з мультимедіа-програмами.

2.  Викладання навчального матеріалу, проведення занять має бути відповідним чином адаптоване для досягнення ефективності використання ЕНМК дисципліни.

3.             Які умови ефективного використання ЕНМК?

   Використання ЕНМК в навчальному процесі буде ефективним, якщо робота здійснюватиметься в єдиному інформаційному просторі, тобто, коли обчислювальні ресурси навчального закладу об’єднані в мережу з регламентованим доступом до інформації та обладнання, в яких розгорнуті та функціонують мережеві програмні засоби автоматизації процесів (від електронної бібліотеки до електронного каталогу бібліотеки), навчальних програмних засобів, що інтегровані в єдину інформаційну систему навчального закладу (ЄІСНЗ). Така ЄІСНЗ будується на базі Інтранет-мережі та об’єднує в єдиний інформаційних простір всі служби.

4.       Схарактеризуйте складові ЕНМК:
−    лекція;

Найбільш поширеною формою проведення занять у ВНЗ є лекція.

Розглянемо проведення лекцій у ВНЗ. Лекція є процесом передавання значного об’єму систематизованої інформації в усній формі досить великій аудиторії (групі студентів).

У сучасній освіті лекції посідають суттєве місце в навчальному процесі вищої школи, тому від педагога вимагається наблизити навчальний процес до умов професійної діяльності, сприяти обміну знаннями, досвідом, щоб не стверджувалася думка, що лекція привчає до пасивного, некритичного сприйняття чужих думок. У більшості предметів, що читаються у ВНЗ, лекції теоретичного змісту охоплюють 70-80% усього курсу, в практичних дисциплінах – до 40% матеріалу.

Використання інтерактивних методів під час лекції є ефективним засобом активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, що спрямована на розвиток у майбутніх фахівців самостійного мислення, формування творчих умінь нестандартного розв’язку певних професійних проблем з метою вдосконалення навичок професійного спілкування.

У процесі підготовки майбутніх фахівців використовуються такі види лекцій: лекції-бесіди, Проблемна лекція, лекція-дискусія, Лекція-аналіз, лекція-прес-конференція, лекція із заздалегідь продуманими помилками.−    семінари;

Семінари, які спочатку були формою обговорення наукових проблем ученими певної галузі знань. Основна мета семінарських занять у вищій школі – це активізація студентів до самостійного набуття знань, умінь і навичок, оволодіння методами аналізу явищ і проблем, формування навичок самоосвіти студентів, сприяння поглибленому засвоєнню майбутніми фахівцями найбільш складних питань навчального курсу, спонукання студентів до колективного творчого обговорення матеріалу. Отже, основою семінарських занять є інтерактивна діалогічна взаємодія, а не репродуктивне відтворення лекційного матеріалу.

Використання засобів інтерактивних технологій на семінарах дає змогу проводити їх у формі дискусії, групового дослідження, взаємонавчання. Семінарське заняття багато в чому подібне до бесіди. Однак проблеми теоретичного і практичного характеру обговорюються більш ґрунтовно і всебічно. Це колективний пошук певної навчальної проблеми і шляхів її ефективного розв’язання. Учасники заняття аналізують проблему, виявляють причинно-наслідкові зв’язки, висувають шляхи її оптимального вирішення, відповідають на запитання і дискутують. Отже, семінар є творчим поєднанням бесіди і дискусії на більш високому методичному, науковому і теоретичному рівні, що передбачає відповідну підготовленість студентів. Типи семінарів: семінар-дискусія, семінар-дослідження.
−    поточне тестування;

Найважливішою функцією поточного тестування є функція зворотний зв'язок. Зворотний зв'язок дозволяє викладачеві отримувати інформацію про хід процесу засвоєння знань в кожного учня. Він становить одну з найважливіших умов успішного перебігу процесу засвоєння. Зворотний зв'язок повинен нести відомості  не тільки про правильність чи неправильності кінцевого результату, а й дозволяти здійснювати контроль над ходом процесу, ознайомитися з діями студента.

 Поточне тестування необхідне діагностування ходу дидактичного процесу, виявлення динаміки останнього, зіставлення реально досягнутих на окремих етапах результатів з запланованими. Крім власне прогностичної функції поточний контроль обліку знань, умінь стимулює навчальну працю учнів, сприяє своєчасному визначенню прогалин під час засвоєння матеріалу, підвищенню загальної продуктивності навчального праці.
−    підсумкове тестування;

Підсумкове тестування здійснюється під час заключного повторення. На цьому етапі дидактичного процесу систематизується і узагальнюється навчальний матеріал. Від вищої ефективністю можна буде застосувати відповідним чином складені тести навчання. Головна вимога до підсумкових тестових завданнь - вони мають відповідати рівню національного стандарту освіти. Дедалі більше поширюються технології підсумкового тестування за застосуванням комп'ютерів, і спеціалізованихпрограмм.
−    робота з електронним посібником;

Працюючи з електронною книжкою, ви не витрачаєте часу на пошук потрібної сторінки. Вбудована система пошуку одразу розкриває книжку там, де треба, миттєво «перегортає» сотні сторінок до наступного місця, що вас цікавить.

Електронне видання можна читати не так, як звичайну книжку, сторінку за сторінкою. Ви маєте можливість спочатку коротко ознайомитися з основним текстом, а потім більш детально вивчати те, що вас зацікавило. Для цього на сторінках є виділені кольором слова, за якими можна потрапити на інші сторінки, де йдеться про те, що пов’язане із цим словом. Отже, електронна книжка розкривається перед кожним її читачем так, щоб задовольнити саме його інтереси та потреби.

Ви можете копіювати окремі фрагменти з різних електронних видань і поєднувати їх в одному файлі. І це не завдасть їм шкоди, а вам дозволить легко і швидко зібрати докупи потрібну інформацію з певної теми.

На відміну від друкованих, електронні видання не обмежені фізичними можливостями книжок і звичайно містять багатий та високоякісний ілюстративний матеріал. Це і різнобарвні рисунки, і «живі» ілюстрації — матеріали відео-, аудіо- і кінозйомок, які відтворюють об’єкт у всій повноті його кольорів, звуку та динаміки. Сучасні електронні підручники та енциклопедії створюються на основі мультимедіа. 
−    робота з методичними матеріалами;

Серед основних форм методичної роботи називають такі:

– комплексне методичне забезпечення дисциплін (підготовка програм, навчальних посібників, практикумів, методичних посібників, що передбачають найбільш ефективне використання сучасних форм і методів навчання);

– розробка комплексних кваліфікаційних робіт і завдань за профільними дисциплінами;

– підготовка методичних матеріалів до самостійної роботи студентів;

– розробка і видання методичних рекомендацій з виконання курсових, дипломних і випускних робіт;

– підбір місць практики для студентів відповідно профілю майбутньої роботи;

– співробітництво з іншими навчальними закладами;

– вивчення, узагальнення і впровадження в навчальний процес прогресивних форм навчання;

– участь викладачів у методичних конференціях.
−    лабораторні роботи;

Лабораторні роботи призначені для вивчення явищ природи за допомогою спеціального обладнання.

Позитивний аспект цих занять полягає в тому, що вони сприяють зв'язку теорії з практикою, забезпечують набуття суб'єктами учіння навичок і вмінь користування лабораторним обладнанням, формують у них первинні навички та вміння дослідницьких дій. Лабораторні роботи проходять у формі фронтальних занять або індивідуально.

−    тренажери, імітатори.

5.                  У чому переваги системного використання ЕНМК?

Переваги ЕНМК:

−    збереження навчальних матеріалів з усіх дисциплін;

−    вибір змісту, послідовності і методики навчання;

−    представлення навчальних матеріалів у зручному і наочному вигляді;

−    допомога під час розв’язування задач;

−    подання звітів і контрольних робіт;

−    комп’ютерна модернізація об’єктів і процесів, що вивчаються;

−    обробка результатів експерименту;

−    підтримка розробки навчальної документації;

−    контроль знань.

6.      Провести порівняльний аналіз НМК та ЕНМК з будь-якої дисципліни, визначити переваги та недоліки.

Навчально-методичний комплекс – сукупність всіх навчально-методичних документів, в яких дається опис майбутнього навчально-виховного процессу. Можливість проектування і конструювання предметного навчально-методичного комплексу навчальної дисципліни як дидактичної системи дозволяє викладачеві через інформаційну складову процесу навчання, представлену в педагогічних програмних продуктах, базах даних та навчальних матеріалах, проектувати та здійснювати цілісну технологію навчання. Таким чином, вирішується завдання гарантованого досягнення цілей підвищення якості та доступності навчання. Кожний елемент предметного навчально-методичного комплексу (НМК) є не просто носієм відповідної навчальної інформації, а й виконує специфічні функції, визначені задумом викладача. Відповідно, необхідно розглядати НМК інформаційного забезпечення навчальної дисципліни як цілісну систему, що представляє собою базу знань в одній з предметних областей, котрі постійно розвиваються.

НМК – це комфортне, доступне інформаційне середовище проведення навчальних і поза навчальних проектів, що поєднує теоретичні та практичні дослідження і повністю забезпечує навчальною інформацією вивчення кожної конкретної дисципліни. Інформація в даному середовищі добре обробляється, тиражується, поширюється, представляється і сприймається. НМК здатні кардинально змінити форму і зміст навчального процесу з використання електронних навчальних матеріалів. Вони модифікують, у першу чергу, традиційну класно-урочну систему викладання та дають можливість застосовувати інноваційні форми, що сприяють індивідуалізації навчання в рамках традиційної системи. Необхідно наголосити, що сучасний НМК обов’язково має бути комп’ютеризованим. Електронний навчально-методичний комплекс (ЕНМК) – дидактична система, в якій з метою створення умов для педагогічної активності, інформаційної взаємодії між викладачами та студентами інтегруються прикладні програмні продукти, бази даних, а також інші дидактичні засоби і методичні матеріали, що забезпечують навчальний процес.

Комп’ютеризований навчально-методичний комплекс (КНМК) записується на CD або DVD-диск, що дозволяє забезпечити ним кожного студента, не обмежуючи цим роботу з НМК тільки в процес і організації аудиторної навчальної діяльності. Створений НМК, наприклад, у вигляді html-сторінок і розміщений на сайті освітньої установи, може використовуватися і для дистанційного мережевого навчання. Використання елементів комп’ютеризованого навчально-методичного комплексу та супроводжуючих його засобів інформаційно-комунікаційних технологій здійснюється в процесі організації колективної та індивідуальної самостійної навчальної діяльності студентів на лекційних, лабораторно-практичних і семінарських заняттях.

Підводячи підсумок наприклад взяти предмет «Математика»  є НМК який використовується вчителем та ЕНМК які використовують викладачі для активного спілкування між студентами і навчанні і організації активного і ефективного навчання.

7.                  Яким чином використовується ІКТ в навчальному процесі ВНЗ?

   Розглянемо шляхи, за якими відбувається навчання у ВНЗ з використанням ІКТ: перший  за умови збереження традиційної форми навчання нові інформаційні ресурси (комп’ютер, Інтернет) використовуються лише як засоби забезпечення більш ефективного одержання професійних знань. За їх допомогою студенти знайомляться з навчальними програмами курсів, з літературою, яку необхідно опрацювати під час вивчення конкретних курсів; їм пропонують тестові завдання для перевірки засвоєння матеріалу; збірники задач, вправ, теми дискусій, курсових робіт і т. ін. Тобто комп’ютер та Інтернет виконує роль чинника з поліпшення засобів зв’язку між викладачами й студентами.
Інший шлях  дистанційне навчання як самостійна форма навчання, коли в мережі Інтернет пропонуються окремі курси.
  Проте за обох підходів необхідні навчально-методичні матеріали, на основі яких можливе навчання, що орієнтоване, головним чином, на самостійну роботу студентів. Для одержання ефективного результату необхідно підготувати цілий комплекс матеріалів, що складають «кейси» студента та викладача. В процесі формування таких кейсів все більшої популярності набуває мультимедіа-підхід, коли студент забезпечується електронними навчально-методичними комплексами. Ці ЕНМК становлять структуровані особливим чином інформаційні матеріали та записані на магнітні носії або доступні через комп’ютерну мережу.

8.       Схарактеризуйте мультимедіа-підхід до забезпечення самостійної роботи студентів.

Застосування системного підходу при створенні електронного посібника дозволяє розширити область застосування електронних картографічних посібників і коло потенційних користувачів. Використання мультимедіа, аудіо- і відео-компонентів підвищує наочність представлення матеріалу, а також дає можливість використовувати його учням, що мають різні патології (порушення слуху, зору і т.п.). За рахунок цього можливо різке збільшення кількості користувачів і ефективності використання електронного картографічного посібника. Включення перерахованих компонентів в електронний посібник дозволяє перейти від пізнавальної моделі освіти до прагматичного, у якій той, якого навчають, стає активним об'єктом освіти. Доведено, що ефективнішим є мультимедіа-підхід, заснований на використанні декількох взаємо доповнюючих інформаційних технологій. Основним фактором при виборі інформаційних технологій як засобів навчання має бути їхній освітній потенціал.

9.       Яким чином використовується модульний підхід у створенні ЕНМК, його переваги.

Модульне навчання психолого-педагогічна теорія що розвивається  і сутність її полягає в тому  аби визначити принципи  закони і закономірності  моделі і класифікації наукові категорії у таких аспектах оволодіння системою знань  умінь і навичок системою цінностей і системою норм які дозволяють людині сформуватися і успішно реалізувати себе в майбутній професійній діяльності  Особливо слід відзначити що висока технологічність модульного навчання характеризується структуризацією змісту навчання  чіткою послідовністю всіх  компонентів дидактичної  системи цілей змісту прийомів управління навчальним процесом варіативністю структурних організаційно-методичних одиниць Узагальнюючи вище зазначене  можна стверджувати що модульне навчання окреслюється як інноваційний вид навчання заснований на діяльнісному підході і принципі усвідомленості який характеризується замкнутим типом управління завдяки модульній програмі і модулям

Переваги модульного навчання

§     системність, логічність і комплексність підходу до побудови курсу;

§     диференційованість;

§     посилення мотивації;

§     розвиток саморегуляції та самооцінювання учнів;

§     зміна ролі педагога з інформаційно-контрольної на консультаційно- координаційну;

§     гнучкість та варіативність;

§     гарантованість запланованих результатів та ін.

10.  Дайте характеристику електронного навчального посібника, його структура та складові.

Електронний навчальний посібник - програмно-методичний навчальний комплекс, що відповідає типової навчальної програми і забезпечує можливість студенту самостійно або з допомогою викладача освоїти навчальної курс або його розділ. Даний продукт створюється з вбудованою структурою, словниками, можливістю пошуку і т.п.Електронний навчальний посібник може бути призначений для самостійного вивчення навчального матеріалу з певної дисципліни або для підтримки лекційного курсу з метою його поглибленого вивчення.Найпростішим електронним підручником може бути конспект лекцій викладача, набраний ним самим (або навіть студентами з метою розмноження хорошого конспекту у великому числі примірників при мінімальних витратах) та розміщений на студентському сервері або на іншому загальнодоступному електронному сайті. Однак такий підручник, по суті, нічим не відрізняється від розмноженого друкованим методів конспекту і в ньому ніяк не використані специфічні можливості електронного видання. До головних таких особливостей можна віднести:
1. можливість побудови простого і зручного механізму навігації в межах електронногопідручника;
2. розвинений пошуковий механізм в межах електронного підручника, зокрема, при використання гіпертекстового формату видання;
3. можливість вбудованого автоматизованого контролю рівня знань студента;
4. можливість спеціального варіанту структурування матеріалу;
5. можливість адаптації досліджуваного матеріалу підручника до рівня знань учня, наслідком чого є різке зростання рівня мотивації учня;
6. можливість адаптації та оптимізації користувальницького інтерфейсу під індивідуальні запити учня.
До додаткових особливостей електронного навчального посібника в порівнянні з друкованим слід віднести:
1. можливість включення спеціальних фрагментів, моделюючих протягом багатьох фізичних і технологічних процесів;
2. можливість включення в підручник аудіо-файлів, зокрема, для зближення процесу роботи з підручником і прослуховування лекцій цього ж викладача;
3. можливість включення до складу підручника фрагментів відеофільмів для ілюстрації певних положень підручника;
4. включення до складу посібники інтерактивних фрагментів для забезпечення оперативного діалог із студентів;
5. повномасштабне мультимедійне оформлення підручника, що включає в себе діалог на природній мові, організацію за запитом якого навчають відеоконференції з автором (авторами) та консультантами і пр.
Таким чином, крім різного носія, електронний навчальний посібник має ряд принципових відмінностей від підручника, виготовленого друкарським способом:можливість мультимедіа;забезпечення віртуальної реальності; висока ступінь інтерактивності; можливість індивідуального підходу до учневі. Інтерактивність дозволяє встановити зворотний зв'язок від користувача інформації(студента) до її джерела (викладачу). Для інтерактивної взаємодії характерна негайна відповідь і візуально підтверджена реакція на дію, повідомлення.
  З їх допомогою можна не тільки повідомляти фактичну інформацію, забезпечену ілюстративним матеріалом, а й наочно демонструвати ті чи інші процеси, які неможливо показати при використанні стандартних методів навчання. Крім того, слухач може скористатися електронним посібником самостійно, без допомоги викладача або керівника, знаходячи відповіді на його питання. Також важливе значень електронних посібників полягає в тому, що викладач може швидко доповнювати та змінювати текстовий або ілюстративний матеріал при виникненні такої необхідності, що дуже важливо для настільки динамічно змінюється дисципліни, як "Інформаційно-аналітична діяльність".

11.  Схарактеризуйте автоматизований лабораторний практикум, його програмне забезпечення.

Автоматизований лабораторний практикум (АЛП) – комплекс програмних і технічних засобів, які забезпечують виконання лабораторних робіт на базі АПК. Автоматизований лабораторний практикум з віддаленим доступом (АЛП ВД) – комплекс програмних і технічних засобів, які забезпечують виконання лабораторних робіт на базі АПК з доступом до нього через мережу intranet/ Internet в індивідуальному або у груповому режимах.
Виокремлюють такі види комп’ютерних лабораторних практикумів:
1) автоматизований лабораторний практикум (автоматизована система лабораторного практикуму) – комплекс технічних і програмних засобів, що забезпечують проведення лабораторних робіт і експериментальних досліджень безпосередньо з фізичними об’єктами і (або) математичними, інформаційно-описовими, наочними моделями, представленими на екрані комп’ютера. Крім того, виділяють автоматизований лабораторний практикум віддаленого доступу (Інтернет-лабораторії) – спеціалізована лабораторна установка, оснащена обладнанням для сполучення з глобальною комп’ютерною мережею й відповідним програмним забезпеченням. Особливістю програми є наявність контрольно-вимірювальних приладів, за зовнішнім виглядом і характеристиками наближених до промислових аналогів.

2) Віртуальний лабораторний практикум (віртуальна навчальна лабораторія (ВНЛ)) – електронне середовище, що дозволяє створювати і досліджувати наочні моделі реальних явищ. У світовій практиці існують віртуальні лабораторії в галузі математики, фізики, хімії, біології, екології тощо. Запропоновано в методологічному плані класифікувати віртуальні навчальні лабораторії, виходячи з прийнятої в системах штучного інтелекту типології моделей подання знань, на системи процедурного, декларативного і гібридного (процедурно-декларативного) типів.