Відповіді на контрольні запитання лз№1

target="_blank"

Лабораторна робота 1

Тема: Застосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій з метою підвищення ефективності навчання
Мета: ознайомитися із способами та засобами застосування інформаційно-комунікаційних технологій з метою підвищення ефективності навчання, у самостійній та позааудиторній роботі.

Відповіді на контрольні запитання:

1. Чи можна ототожнювати поняття «комп’ютерна технологія навчання» та «інформаційна технологія», відповідь обґрунтувати.

Не можна ототожнювати, тому що поняття технології інформатизації освіти значно ширше, ніж тільки технологія використання інформаційних і комунікаційних технологій у сфері освіти.

2. Які перспективи розвитку Інтернет, як ці перспективи можуть вплинути на навчальний процес ВНЗ?

Головною якістю Інтернет є наявність величезної кількості інформації різними мовами. Така інформація не призначена безпосередньо для застосування в якості навчального матеріалу, проте, для багатьох користувачів можливість роботи в Інтернеті на заняттях слугує важливим мотивом їхньої поведінки.

3. Які послуги надає Інтернет, яку користь від них може одержати викладач, студент?

 Комп’ютер надає викладачу можливість здійснення індивідуалізації та диференціації навчання. Сам комп’ютер виступає в ролі доброзичливого інструктора-машини. Крім того, комп’ютер гарантує конфіденційність, користувач має можливість бачити свої помилки, здійснювати відповідне їх коригування, бачити свої результати. При цьому самооцінка студента не знижується, а на заняттях створюється психологічно комфортна атмосфера. Використання комп’ютерних ІКТ забезпечує інтерактивність навчання, що здійснюється за рахунок прямого та зворотного зв’язку зі студентами, курсантами або учнями під час виконання вправ, лабораторних і практичних робіт. Ураховуючи те, що студенти самі визначають темп роботи, відкривається можливість здійснення індивідуального навчання для кожного бажаючого.

Вирішальним фактором якісного успішного використання ІКТ у навчальному процесі є готовність і здатність викладачів упроваджувати ІКТ у навчальний процес, засвоювати засоби ІКТ і відповідні методики їхнього використання в навчальному процесі.

4. Які властивості Інтернет, їх використання в навчальному процесі ВНЗ?

Засоби комунікації, до яких відносяться електронна пошта, глобальні, регіональні, локальні мережі зв’язку та обміну даними, також надають широкі можливості:

−    оперативне передавання інформації на різні відстані, будь-якого об’єму та вигляду;

−    інтерактивність і оперативність зворотного зв’язку;

−    доступ до різноманітних джерел інформації;

−    організацію спільних телекомунікаційних проектів;

−    запит інформації з будь-якого питання через систему електронних конференцій і т. ін.

5. У чому полягає новий підхід до освіти за умови використання ІКТ?

Найбільшого поширення в навчальному процесі набули мультимедійні технології (мультимедіа від англ. multi – багато, media – середовище), що є одним із найбільш перспективних і популярних педагогічних інформаційних технологій. Вони дозволяють створювати цілі колекції зображень, текстів і даних, що супроводжуються звуком, відео, анімаціями, іншими візуальними ефектами (Simulation); включають в себе інтерактивний інтерфейс та інші механізми управління.

Ураховуючи те, що нині розробляються та широко використовуються мультимедійні програмно-педагогічні продукти на різних етапах занять, відкривається можливість їх використання в проведенні аудиторних занять, факультативних, додаткових занять, для самостійної та позаурочної роботи.

На підставі вищезазначеного можна виділити наступні позитивні чинники ІКТ, що підвищують ефективність навчання студентів:

1.  Індивідуалізація та диференціація навчання.

2.  Підвищення активності учасників освітнього процесу.

3.  Допомога в інтенсифікації навчального процесу.

4.  Підвищення мотивації навчання.

5.  Створюють умови для самостійної роботи.

6.  Сприяють формуванню самооцінки в студентів.

7.  Створюють комфортне середовище навчання.

6. Які позитивні і негативні наслідки використання ІКТ в навчальному процесі?

Використання сучасних засобів ІКТ в усіх формах навчання може привести і до низки негативних наслідків.

Зокрема, частіше всього, однією з переваг навчання з використанням засобів інформатизації називають індивідуалізацію навчання. Проте, разом із перевагами тут мають місце деякі недоліки, що пов’язані з тотальною індивідуалізацією.

Індивідуалізація зводить до мінімуму обмежене в навчальному процесі живе спілкування викладачів і студентів, пропонуючи їм спілкування у вигляді «діалогу з комп’ютером». Це призводить до того, що студенти, які активно розмовляють, надовго замовкають під час роботи із засобами ІКТ.

Вони не одержують достатньої практики діалогічного спілкування, формування та формулювання думки професійною мовою. Іншим істотним недоліком є згортання соціальних контактів, скорочення соціальної взаємодії і спілкування.

Використання інформаційних ресурсів, опублікованих у мережі Інтернет, часто призводить до негативних наслідків. Найчастіше в процесі використання таких засобів інформаційних технологій спрацьовує властивий усьому живому принцип економії сил: запозичені з мережі Інтернет готові проекти, реферати, доповіді і розв’язування завдань з підручників стали нині вже звичним фактом, що не сприяє підвищенню ефективності навчання і виховання.

Інформаційні технології можуть стати не лише потужним засобом становлення і розвитку студентів (як особи; суб’єкта пізнання, практичної діяльності, спілкування, самосвідомості), а й, навпаки, сприяти формуванню шаблонного мислення, формального і безініціативного відношення до діяльності і т.ін.

У багатьох випадках використання засобів інформатизації освіти невиправдано позбавляє студентів можливості проведення реальних дослідів своїми руками, що негативно позначається на результатах навчання.

І, нарешті, не можна забувати про те, що надмірне і не виправдане використання більшості засобів інформатизації негативно відбивається на здоров’ї всіх учасників навчального процесу.

7. Наведіть критерії, за якими характеризуються інформаційні технології.

Інформаційна технологія, як і будь-яка інша, повинна відповідати таким вимогам:

• забезпечувати високий ступінь розділення всього процесу обробки інформації на етапи (фази), операції, дії;

• включати весь набір елементів, необхідних для досягнення поставленої мети;

• мати регулярний характер. Етапи, дії, операції технологічного процесу можуть бути стандартизовані й уніфіковані, що дозволить більш ефективно здійснювати цілеспрямоване управління інформаційними процесами.

8. У чому полягають переваги інформаційних технологій в навчальному процесі в порівняні з традиційним навчальним процесом?

1) підвищення інформаційної культури як студента (головним чином), так і викладача. Особливо це важливо при вивченні навчальної дисципліни “Інформаційне право”, оскільки саме розгляд основних елементів інформаційної культури як одного із інститутів науки інформаційного права є однією із тем зазначеного навчальної дисципліни; 

2) полегшене наочне сприйняття – подачу навчального матеріалу у вигляді таблиць, схем, переліків елементів тощо варто організовувати у вигляді мультимедійної презентації (Місrosoft PowerPoint). Плакати, хоч які б якісні вони не були, обмежені за форматом, є складними для перенесення та незручними для великих аудиторій, оскільки студенти, починаючи вже з третього ряду, погано бачать зафіксовану на паперовому носії інформацію; 

3) об’ємність матеріалу – при подачі лекційного матеріалу можна використати багато інформації додаткового та деталізуючого змісту. Приміром, при вивченні інформатизації та розгляді її видів характеристику останніх можна визначати окремими слайдами, оскільки одинадцять видів інформатизації неможливо глибоко розглянути на лекційному занятті в усному вигляді, ознайомити з ними можна завдяки інформаційним технологіям; 

4) образність вивчаємих категорій – вагомим досягненням сучасних інформаційних технологій є те, що при вивченні певної теми викладач може використати малюнки, графічні зображення, зображення по аналогії, комічні асоціації тощо. Так, при вивченні теми “Поняття та види інформаційної діяльності” при розгляді видів інформаційної діяльності разом із текстовим повідомленням (поняття, ознаки, властивості) можна зображувати малюнки: архівна діяльність – зображення старого архіваріуса за паперами, телевізійна діяльність – телеведучої з великою зачіскою та мікрофоном, бібліотечна діяльність – бібліотекаря в окулярах та з книжками тощо. Малюнки з яскравими особливостями сприяють запам’ятовуванню у студентів. І якщо на семінарському занятті студент відповідає на питання про види інформаційної діяльності, у нього в пам’яті, в першу чергу, випливають графічні образи, які розглядалися на лекції; згадуючи їх, студент уже в змозі хоча б перерахувати такі види, а вже потім – розкрити їх характеристики; 

5) економія лекційного часу – досить багато навчального матеріалу, як визначалося вище, можна подати у вигляді презентації. Це економить час, сприяє тому, що викладач може зупинитися на більшій кількості питань, ніж це передбачено навчальною програмою. Крім того, залишається декілька хвилин на сприяння розрядці в аудиторії шляхом розповіді якогось випадку з юридичної практики або жарту по темі. Наприклад, вивчаючи тему “Основи інформаційної безпеки”, можна обговорити із студентами роль інформаційнопсихологічного впливу у війнах та локальних воєнних конфліктах; 

6) використання оn-line режиму для цитування визначних науковців та оf-line режиму для після лекційного спілкування з викладачем. Ця перевага є особливо актуальною при вивченні навчальних курсів, які на сьогодні є найменш науково підготовленими. Таким курсом є й “Інформаційне право”. Зокрема, при вивченні теми “Інформаційне право в системі права”, де має місце розгляд інформаційного права як комплексної галузі права (що на сьогодні є одним із найактуальніших питань інформаційного права), можна використати уривки електронних версій лекцій відомих російських науковців (українська наука інформаційного права у даному напрямі розвивається порівняно менш активно). До того ж, у студентів виникає багато питань по навчальній дисципліні у поза лекційний час. Тому важливим є спілкування викладача із студентами у формі електронного листування. Дуже важливою організація навчально-методичного забезпечення через глобальну мережу Інтернет у вигляді інформації на сайтах вищого навчального закладу, відповідної кафедри, окремого викладача, що читає дисципліну; 

7) надання можливості для вирішення різних за обсягом та тематикою індивідуальних завдань – не втрачаючи часу на диктування чи переписування викладач завдяки інформаційним технологіям може надати студентам індивідуальні завдання, роблячи у цей час або перекличку, або заслуховуючи інших студентів; 

8) можливість об’єктивної оцінки знань – проведення окремих семінарських занять у вигляді тестування на комп’ютерах значно урізноманітнюють навчальний процес. Програма одразу повідомляє результат роботи по закінченню розв’язання усіх тестів.

9. Наведіть характеристику мультимедійних технологій та в чому полягають переваги їхнього використання в навчальному процесі ВНЗ?

Мультимедійна технологія - це технологія, яка дозволяє за допомогою комп'ютера інтегрувати, обробляти і водночас відтворювати різноманітні типи сигналів, різні середовища, засоби і способи обміну даними, відомостями.

Основними перевагами мультимедійних технологій вважається розширення можливостей, вдосконалення методів доступу до матеріалів, більша наочність опановуваного матеріалу. Мультимедійні технології широко застосовуються в освіті, у практичній роботі спеціалістів різних галузей, оскільки вони забезпечують доступ до даних і дозволяють відтворювати їх зі звуковим супроводом та різноманітними анімаційними ефектами.

Використання сучасних мультимедійних технологій дозволяє фахівцям, не виходячи з дому, офісу бути присутнім на лекціях видатних науковців, брати участь у конференціях, діалогах, міжнародних проектах тощо. Доповідь керівника чи менеджера можна супроводжувати показом на екрані комп'ютерних слайдів з анімаційними (рухомими) ефектами, відтворенням заздалегідь записаного звуку чи відеофільмів, проектування зображення на великий екран. Під час доповіді можна легко перебудовувати сам процес її викладення, залежно від обставин вносити корективи, додаткові коментарі, ілюстрації. Саме тому для роботи з мультимедійними технологіями необхідно мати відповідні засоби.

10.  Охарактеризуйте єдине інформаційне освітнє середовище та технологію його наповнення і використання в навчальному процесі ВНЗ?

Інформаційно-освітнє середовище (ІОС) визначається як система доступних споживачеві джерел інформації, способів, що об'єктивувалися, і засобів її привласнення, а також умов інформаційної взаємодії суб'єкта з цими джерелами. Специфіка інформаційно-освітнього середовища визначається якісним складом її елементів, а також їх властивостями і функціями. Комбінації цих елементів, різноманітність властивостей і функцій останніх породжують різні модифікації інформаційно-освітнього середовища(див. інформаційну модель освітнього процесу). Знаючи основні характеристики елементів інформаційно-освітнього середовища, можна здійснювати пошук її різних модифікацій. Можлива попередня оцінка їх освітнього ефекту у формі освітніх гіпотез. Сам процес вдосконалення освітньої системи можна визначити як послідовність результативніших відносно освітнього результату модифікацій її інформаційної метамоделі.

Зміст освітнього процесу визначається, передусім, складом і змістом джерел інформації інформаційно-освітнього середовища. Їх багато, але, проте, усю сукупність джерел інформації можна розділити на обмежене число досить однорідних груп. Відповідно до цих груп джерел інформації в інформаційно-освітньому середовищі можна виділити наступні відносно самостійні інформаційно-освітні середовища-компоненти:

• «природна природа»;

• «друга» природа («рукотворні» об'єкти, інструментарій різної складності і масштабу);

• середовище комунікацій (середовище соціального спілкування індивідів);

• традиційні інформаційні фонди (друкарське слово, аудіо - і відео);

• віртуальне інформаційне середовище (відтворення або моделювання усіх відомих джерел інформації);

• ігрове середовище (умовне об'єднання ігрових складових різних середовищ).

Кожне з названих середовищ має власну структуру. З розвитком нових технологій інформаційного обміну можна вести мову про інфраструктуру нового (віртуальною) освітнього середовища або ІКТ-інфраструктуру учбового процесу. Під ІКТ-інфраструктурою учбового процесу розумітимемо систему апаратних засобів, учбових об'єктів і інструментів учбової діяльності віртуального середовища навчання. Розглянемо детальніше складові ИКТ-інфраструктури сучасного освітнього середовища, яке в найближчому майбутньому буде створене в кожній освітній установі:

1) апаратна техніка і інструменти для введення інформації : цифрова відеокамера, цифровий фотоапарат, цифровий мікроскоп, сканер, диктофон, планшет, система цифрових вимірників (датчиків і ПО) для автоматизованого експерименту, системи глобального позиціонування (GPS), інструменти розпізнавання усної мови;

2) пристрої і інструменти представлення, обробки і передачі інформації : персональний комп'ютер, кишеньковий комп'ютер, цифровий проектор; інтерактивні дошки; комунікатор; шолом (і рукавички) віртуальної реальності; розмножувальна техніка (принтер, ксерокс або ризограф); ПЗ для мережевих освітніх комунікацій (оболонки ДЗ, конструктори сайтів, системи поштового зв’язку);

3) цифрові інформаційні джерела, що формують цифровий освітній контент;

4) цифрові інструменти учбової діяльності : віртуальні лабораторії; моделюючі середовища; визначники і класифікатори; телеметричні системи; геоінформаційні системи; системи автоматизованого проектування (САПР); ПЗ для редагування і обробки інформації (числових даних, тексту, аудіо, відео); ПЗ для підготовки презентацій; тренажери; системи самоконтролю знань і умінь, включаючи системи тестування;

5) системи і засоби підтримки організації освітнього процесу : планування учбового процесу, організації і підтримки освітнього процесу, управління освітньою установою, управління освітою для муніципальних органів.

11.  Що спільного та різного в поняттях «комп’ютерні технології», «інформаційні технології»?

Комп'ютерні технології або Інформаційні технології (ІТ) - це узагальнена назва технологій, що відповідають за зберігання, передачу, обробку, захист та відтворення інформації з використанням комп'ютерів. Сучасне виробництво, наука, культура, спорт та економіка неможливі без застосування комп'ютерних технологій. Комп'ютери допомагають людям у в роботі, розвагах, освіті та наукових дослідженнях. Комп'ютерні технології - це передній край науки XXI століття.

Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший термін інформаційно-комунікаційні технології – сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, об’єднаних з метою збирання, опрацювання, зберігання і розповсюдження, інформації в інтересах її користувачів.

Інформація - будь які відомості або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Інформаційний ресурс - сукупність документів у інформаційних системах, тобто книги, статті, архівах, банках даних тощо.

Інформаційний ресурс має низку характерних особливостей, зокрема, на відміну від інших, матеріальних ресурсів, він практично невичерпний; з розвитком суспільства і зростанням використання знань, обсяги інформаційного ресурсу зростають.

З поняттям інформаційного ресурсу пов’язане поняття інформаційної технології.

Технологія – система взаємозв’язаних способів опрацювання матеріалів та прийомів виготовлення продукції у виробничому процесі.

Інформаційна технологія - цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.

Під інформаційними технологіями розуміється переробка інформації на базі комп'ютерних обчислювальних систем. У наш час людство переживає науково-технічну революцію, в якості матеріальної основи якої служить електронно-обчислювальна техніка. На базі цієї техніки з'являється новий вид технологій - інформаційні. До них відносяться процеси, де "вихідним матеріалом" і "продукцією" є інформація. Зрозуміло, що інформація, яка переробляється, зв'язана з визначеними матеріальними носіями , отже, ці процеси включають також переробку речовини і переробку енергії. Але останнє не має істотного значення для інформаційних технологій. Головну роль тут грає інформація, а не її носій. Як виробничі, так і інформаційні технології виникають не спонтанно, а в результаті технологізації того чи іншого соціального процесу, тобто цілеспрямованого активного впливу людини на ту чи іншу область виробництва і перетворення її на базі машинної техніки.

12.  Охарактеризуйте:

−    дистанційне навчання;

−    дистанційні олімпіади, конкурси;

−    віртуальні бібліотеки;

−    віртуальні словники;

−    віртуальні музеї.

Дистанційне навчання (ДН)  – форма організації і реалізації навчально-виховного процесу, за якою його учасники здійснюють навчальну взаємодію принципово й переважно екстериторіально (В. Биков).

Нині найбільшого розвитку набуло дистанційне навчання з використанням Інтернет-технологій, що носить назву Е-ДН та надає можливість здійснювати:

−    вільний запис на дистанційні навчальні курси. В більшості випадків для початку навчання або вивчення певного навчального курсу відсутні будь-які умови та вимоги;

−    самостійне планування навчання. Кожний має можливість вибору під час вивчення питань, тем і розділів, самостійне визначення послідовності їх вивчення, шляхом вибору можливих курсів;

−    надання свободи в часі, швидкості навчання, відсутності обмеженості у часі, вивчення окремих питань та тем, самостійний вибір часу вивчення навчального матеріалу, складання тестів, контрольних та залікових робіт;

−    свобода в виборі місця навчання.

   Дистанційні олімпіади та конкурси

Розвиток олімпіадного руху в Україні, конкурсів, наприклад, «ІТ-планета», «Екософт», «Учитель-новатор» та ін., завдячуючи Всесвітній павутині дає можливість бути присутнім та брати участь в усіх олімпіадах, конкурсах, а також бути присутнім у фіналі конкурса. Присутність усіх учасників олімпіади, конкурсів в одному місці стало необов’язковим.

Нині є значна кількість різних мережевих проектів та олімпіад, умови участі яких розміщені на сайті конкурсів і кожний бажаючий має можливість прийняти в них участь. Мова йде про змішане проведення Інтернет-олімпіад, конкурсів на основі поєднання очних та заочних форм, коли на завершальному етапі проводиться очний тур. Використання Інтернет-технологій знімає територіальні обмеження і відкриває необмежені можливості участі в дистанційних заходах для всіх бажаючих. Найбільшого поширення набувають міжнародні Інтернет-олімпіади, що проводяться в декілька етапів.

Інтернет-олімпіади та конкурси переважно проводяться з окремих предметів або на основі їх інтеграції. При цьому учасники проходять декілька турів: теоретичний, розробка власного проекту або програмного продукту та практичний, якщо присутня експериментальна частина. Також практикується проведення віртуальних фізичних, хімічних або технічних експериментів, виконуються дослідницькі проекти, творчі завдання та ін.;

−    Віртуальні бібліотеки забезпечують організацію за допомогою засобів навігації та пошуку сховищ різноманітних електронних документів. Наведемо визначення віртуальної бібліотеки.

Віртуальна бібліотека  – цифрова або електронна бібліотека, в яку закладена звичайна бібліотека для читання книг та доступу до інших об’єктів, або це може бути сайт, який пропонує посилання на різні сайти зі значним запасом інформації в каталозі або в архівній формі.

Використання ІКТ дозволяє значно поліпшити процес пошуку та одержання необхідного видання читачу електронної бібліотеки.

Як правило, віртуальні бібліотеки надають своїм користувачам практично ті самі основні послуги, що і традиційні бібліотеки:

−    доступ до каталогів бібліотеки з організацією пошуку та формування переліку замовлень;

−    організація доступу до бібліотечного фонду, що представлений електронними аналогами різних видань (книг, журналів, газет та ін.).

Віртуальні бібліотеки можуть бути універсальної спрямованості або містити видання з певної тематики. Більшість електронних бібліотек створюється на основі традиційних з відповідним переведенням їх в електронний формат та організації дистанційного доступу до них.

До переваг віртуальних бібліотек можна віднести:

−    можливість використання бібліотечного фонду поза бібліотечною будівлею;

−    наявність засобів оптимізації пошуку необхідного видання, включаючи електронну рубрикацію та каталогізацію;

−    відсутність обмежень на одночасне використання декількох видань;

−    можливість використання документів в електронному вигляді з подальшою локалізацією окремих фрагментів;

−    мережеві довідники та енциклопедії.

−    Яндекс Словники (http://slovari.yandex.ru) – це пошук термінів, визначень, статей, а також переклад слів у 71-му словнику. Всі словники є доступними. Стрічка запиту Яндекса перетворюється в стрічку введення слова для пошуку його в багаточисельних словниках і довідниках.

Є також інші сервіси, що пропонують використання он-лайн-словника, енциклопедії.

Віртуальний музей  – 1) набір електронних артефактів та інформаційних ресурсів. Колекція може включати в себе картини, малюнки, фотографії, діаграми, графіки, записи, відеосегменти, газетні статті, стенограми інтерв’ю, чисельні бази даних, а також багато інших матеріалів, що можуть зберігатися у файловому сервісі музею; 2) колекція цифрових записів, звукових файлів, текстових документів та інших даних: історичних, наукових, культурних, які доступні через електронні засоби масової інформації.

Узагальнюючи наведені визначення, можна вважати, що: віртуальний музей – тип Веб-сайту, оптимізований для експозиції музейних матеріалів з будь-яких галузей: від предметів мистецтва й історичних фактів до віртуальних колекцій та реліквій.

Віртуальні музеї можуть використовуватися в освітній діяльності, забезпечуючи доступ до всіх необхідних експонатів. Цифрова колекція віртуального музею може бути організована як віртуальний тур і розширений пошук. Найбільш популярними віртуальними музеями є Державний Ермітаж (Росія), Лувр (Фрація), Державна Третяковська галерея (Росія), музей обчислювальної техніки Білого Дому, Британський музей «Museum of Moving Images», «Радіо та телебачення», «Мадам Тюсо» (Нідерланди) та ін., в яких створені віртуальні екскурсії залами цих музеїв. Наприклад, Веб-сайт: Музеї світу. Віртуальні галереї живопису та бібліотеки містять:

−    віртуальний музей живопису Small Bay;

−    музеї світу;

−    арт галереї;

−    академії та бібліотеки;

−    віртуальні галереї;

−    короткі історичні відомості;

−    пошукова сторінка.

Нині для Інтернет-музеїв виділено спеціальний домен вищого рівня museum. Значна сила Інтернет надала можливість кожному бажаючому доторкнутися до шедеврів у режимі реального часу.

Наведемо електронні адреси найбільш відомих і популярних віртуальних музеїв світу, котрі за необхідністю можна використати у навчальній діяльності:

−    віртуальні музеї світу;

−    музей історії комп’ютерів;

−    посилання на музей історії комп’ютерів;

−    музей інформатики, Франція. Цей музей вражає своєю незвичайністю, притаманної тільки французам: http://mo5.com/.

13.  Навести характеристику ППЗ та використання їх у навчальному процесі ВНЗ.

Розроблення педагогічних програмних продуктів  (ППП) – дороговартісний шлях, що вимагає спільної роботи висококваліфікованих фахівців – психологів, викладачів-предметників, комп’ютерних дизайнерів, програмістів, методистів.

ППП становлять електронні варіанти навчально-методичних матеріалів: комп’ютерні презентації; електронні словники, посібники; довідники; лабораторні практикуми з використанням моделювання; програми-тренажери; тестові програми.

Виправданим та ефективним є використання ППЗ у навчальному процесі, якщо вони мають високий рівень інтерактивності, що забезпечує діалог студента з комп’ютером, а це, в свою чергу, відбувається тоді, коли здійснюється співпраця між студентом і комп’ютером. Наслідками такої співпраці є високий рівень мотивації щодо розв’язання поставлених завдань учасниками процесів, що вивчаються.

14.  Які електронні навчальні ресурси найбільш ефективні в навчальному процесі ВНЗ? Відповідь обґрунтуйте.

• електронний документ - документ, інформація в якому подана у формі електронних даних і для використання якого потрібні технічні засоби;

• електронне видання - електронний документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, має вихідні відомості й призначений для розповсюдження в незмінному вигляді;

• електронний аналог друкованого видання - електронне видання, що в основному відтворює відповідне друковане видання, зберігаючи розташування на сторінці тексту, ілюстрацій, посилань, приміток тощо;

• електронні дидактичні демонстраційні матеріали - електронні матеріали (презентації, схеми, відео- й аудіозаписи тощо), призначені для супроводу навчально-виховного процесу;

• інформаційна система - організаційно впорядкована сукупність документів (масивів документів) та інформаційних технологій, в тому числі з використанням технічних засобів, що реалізують інформаційні процеси та призначені для зберігання, обробки, пошуку, розповсюдження, передачі та надання інформації;

• депозитарій електронних ресурсів - інформаційна система, що забезпечує зосередження в одному місці сучасних електронних освітніх ресурсів з можливістю надання доступу до них через технічні засоби, у тому числі в інформаційних мережах (як локальних, так і глобальних);

• комп'ютерний тест - стандартизовані завдання, подані в електронній формі, призначені для вхідного, проміжного і підсумкового контролю рівня навчальних досягнень, а також самоконтролю та/або такі, що забезпечують вимірювання психофізіологічних і особистісних характеристик випробовуваного, опрацювання результатів яких здійснюється за допомогою відповідних програм;

• електронний словник - електронне довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відповідними довідковими даними;

• електронний довідник - електронне довідкове видання прикладного характеру, в якому назви статей розташовані згідно з алфавітним або систематичним порядком;

• електронна бібліотека цифрових об'єктів - набір ЕОР різних форматів, в якому передбачено можливості для їх автоматизованого створення, пошуку і використання;

• електронний навчальний посібник - навчальне електронне видання, використання якого доповнює або частково замінює підручник;

• електронний підручник - електронне навчальне видання з система¬тичним викладом дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі;

• електронні методичні матеріали - електронне навчальне або виробничо-практичне видання роз’яснень з певної теми, розділу або питання навчальної дисципліни з викладом методики виконання окремих завдань, певного виду робіт;

• курс дистанційного навчання - інформаційна система, яка є достатньою для навчання окремим навчальним дисциплінам за допомогою опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій;

• електронний лабораторний практикум - інформаційна система, що є інтерактивною демонстраційною моделлю природних і штучних об'єктів, процесів та їх властивостей із застосуванням засобів комп'ютерного унаочнення.

Існують комбіновані програмні комплекси, у яких поєднанно програмні засоби з різних груп. Вони отримали назву мультимедійні або інтерактивні, курси. Однією з переваг програмного забезпечення навчального призначення є так звана інтерактивність, тобто швидкий зворотній зв'язок між користувачем і засобами інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечує реалізацію діалогу між учнем і учителем, між учнем і програмним навчальним середовищем. Завдяки цьому навчання може здійснюватися у тому темпі, який найбільше задовольняє студента.

15.  Схарактеризуйте віртуальні моделі, їх переваги та недоліки використання в навчальному процесі ВНЗ.

Моделювання – дослідження деяких явищ, процесів або побудова систем об’єктів і вивчення їх моделей; використання моделей для визначення або уточнення характеристик і раціоналізації способів побудови сконструйованих об’єктів.

Необхідно зазначити, що віртуальні моделі мають певні переваги перед статичними моделями, які ми бачимо на малюнках, підвищують якість засвоєння навчального матеріалу, ефективність навчального процесу.

16.  Схарактеризуйте тренажери-імітатори. Наведіть приклад їх використання в навчальному процесі ВНЗ.

Протягом багатьох років тренажери та імітатори використовувались у навчальному процесі для тих фахівців, робота яких була пов’язана з професійним ризиком або потребувала значних витрат, а тому для здешевленння та досягнення високого професіоналізму використовуються тренажери та імітатори. Принцип їхньої дії полягає в тому, що в комп’ютері створюється модель, робота якою максимально наближена до реального устаткування, процесу. Учень виконує певні операції та одержує відгук комп’ютерної системи.

На сучасному етапі в навчальній роботі набули поширення використання тренажерів, імітаторів в галузях, що не потребують приладів та устаткування (складання проектів, розрахунки схем, виконання певних операцій і т.п.).При цьому використання імітаційного моделювання має суттєве значення в навчальному процесі.

1.                 За допомогою тренажерів, імітаторів можна відтворювати практично будь-яку ситуацію, моделювати пристрої, виробничі процеси. Кожний учень навчається в ситуації,  максимально наближеній до реальної виробничої.

2.      Використання тренажерів, імітаторів, що базуються на персональних комп’ютерах, дозволяє уніфікувати навчальний процес. Прикладом може бути електронні лабораторії з хімії, фізики. Лабораторні роботи з цих предметів можна виконувати в будь-якій комп’ютерній лабораторії за умов наявності відповідної програми.

17.  У чому полягають переваги віртуального моделювання?

Використання комп'ютерного моделювання має певні переваги, зокрема:

- моделювання з використанням комп'ютерних засобів є менш вартісним порівняно з експериментальними дослідженнями на лабораторному обладнанні;

- моделювання імітаційних процесів дає змогу демонстраційно наблизитися до реальних умов;

- існує можливість багатократного повторення експерименту за допомогою комп'ютерних засобів. 

18.  Яким чином ІКТ використовується в здійснені самостійної роботи студентів ВНЗ? Охарактеризуйте форми самостійної роботи.

Інформаційно-комунікаційні технології, швидке їх вдосконалення та використання в усіх сферах діяльності людини надають практично необмежені можливості розміщення, збереження, обробки та доставки інформації будь-якого об’єму, змісту на необмежені відстані. В цих умовах на перший план у підготовці фахівців висувається цілеспрямована робота із самоосвіти.

Як зазначає Б. Корольов, самоосвіта – самостійна пізнавальна діяльність людини, спрямована на досягнення певних особистісно значущих освітніх цілей: задоволення загальнокультурних запитів, пізнавальних інтересів у будь-якій сфері діяльності, підвищення професійної кваліфікації тощо.

Значна роль в процесі самоосвіти відводиться сучасним технологіям навчання, педагогічній спрямованості змісту навчального матеріалу, а також умовам для самостійного навчання. Мається на увазі не тільки відбір змісту навчального матеріалу, а й інтерактивних інформаційних середовищ.

Самостійна робота – це різноманітні види навчальної діяльності студентів, що здійснюються на навчальних заняттях або вдома за завданням викладача, під його керівництвом, однак без його безпосередньої участі.

Розв’язання цих завдань значною мірою залежить від педагогічної майстерності педагогів, їхньої підготовленості до роботи з наростаючими потоками інформації, володіння методами представлення, пошуку та переробки інформації. Необхідною умовою розробки та впровадження нових форм і технологій навчання є підготовленість педагогів до роботи у новому інформаційному середовищі. В цьому зв’язку, на нашу думку, важливим є формування інформаційно-комунікаційної компетентності студентів і педагогів.

Найбільшого використання в практичній діяльності знайшли такі форми самостійної роботи:

−    освоєння ІКТ, пошук необхідної інформації в мережі Інтернет;

−    підготовка до лабораторних, практичних і семінарських занять;

−    підготовка до тестування, аудиторної контрольної роботи, самотестування на комп’ютері;

−    підготовка до опитування, колоквіуму;

−    виконання дипломних, контрольних робіт, завдань;

−    підготовка до ділової гри, оформлення її результатів;

−    написання доповідей, рефератів, статей, курсових робіт;

−    виконання проектів та їх оформлення;

−    написання звітів із практики, екскурсій;

−    виконання курсового, дипломного проектів.

19.  У чому полягає роль і місце ІКТ у здійснені позааудиторної діяльності студентів ВНЗ?

До позааудиторної діяльності ми відносимо будь-яку діяльність студентів, що здійснюється в межах навчального закладу в позааудиторний час, котра сприяє їхньому особистісному розвитку, розширенню та поглибленню професійних знань та формуванню професійно-значущих якостей.

Позааудиторна діяльність студентів із використанням ІКТ сприяє не тільки більш якісній підготовці випускників ВНЗ до професійної діяльності в інформаційному суспільстві, а й формуванню інформаційної культури фахівця.

20.  У чому полягає мета, зміст та структура ЄІОС навчального закладу?

Метою створення єдиного освітнього інформаційного середовища є розвиток навчальної, педагогічної, управлінської й обслуговуючої діяльності навчального закладу, де провідну роль відіграють інформаційно-комунікаційні технології, що дозволяють підвищити якість і доступність навчального процесу. Крім того розвиваються здібності студентів, учнів, задовольняються їхні потреби, триває підготовка до майбутнього самостійного життя.

Зміст ЄІОС навчального закладу полягає в наступному:

− задоволення індивідуальних, освітніх потреб студентів через підвищення рівня підготовки в області ІКТ;

− створення єдиного інформаційного простору через інтеграцію розрізнених підрозділів і служб;

− динамічне поєднання всіх комунікаційних засобів завдяки універсальним формам зберігання, обробки і передачі інформації;

− розвиток матеріально-технічної та навчально-методичної баз навчальних закладів;

− удосконалення системи інформаційного і методичного її забезпечення в управлінні навчальними закладами.

Компоненти ІОС навчання поділяються на дві категорії: суб’єкти і об’єкти. Суб’єктами ІОС є ті, хто навчаються, і викладачі. Об’єктами – засоби навчання та інструменти навчальної діяльності, методики, матеріальна база, управління педагогічним процесом, способи комунікації (організаційно-управлінський, роз’яснювально-мотиваційний, поведінковий для відповіді, технічний, емоційний). Об’єкти – це ті носії інформації та навчальні дії, які, будучи засвоєними і перетвореними свідомістю суб’єктів, перетворюються в процесі навчальної діяльності в якості особистості – світогляд, систему цінностей і сенсів, переконання, компетенції і т. ін.

21.  Яким чином ЄІОС навчального закладу забезпечує самостійну роботу студентів ВНЗ?

Самостійну роботу студентів при вивченні дисциплін навчального плану у ВНЗ з використанням інформаційних технологій можна організувати як систему: 

• роботи з електронними виданнями в бібліотеці, підготовки до практичних занять; 

• виконання індивідуальних завдань на основі використання інформаційних технологій; 

• поточної атестації за допомогою електронного тестування; 

• використання освітніх сайтів та автоматизованих навчальних програмних засобів. 

Значне місце в самостійній роботі студентів займає використання Інтернет-технологій для ефективного пошуку інформації. Доступність великої кількості електронних статей, довідкової літератури, електронних навчальнометодичних розробок, які викладено на сайтах університетів, безумовно розширюють творчий потенціал студентів за умов, якщо вони вміють творчо працювати з добутою інформацією. Окрім знання методів пошуку студенти мають опанувати методи аналізу, синтезу, узагальнення інформації.